Самійло Величко є автором першого систематичного викладу історії української козацької держави, при написанні якого використано значну кількість українських, польських та німецьких джерел, широке коло документів Генеральної військової канцелярії. Для написання літопису він користувався різними джерелами: народними переказами, іншими козацькими літописами, творами іноземних істориків, архівними документами, листами, реєстрами тощо. Автентичність численних документів, наведених у літописі, істориками не заперечується; частина з них відома й з інших джерел.
С. Величко заглиблюється в козацькі літописання, студіює віршовану книгу польського автора Самуїла Твардовського «Війна домова», праці німецького автора, історика Самуїла Пуфендорфія і діаріуша Самійла Зорки, писаря та секретаря Хмельницького. Джерелами Величкової праці стали твори не лише «трьох Самійлів», а й інших авторів, документи, акти, універсали, іменні реєстри, топографічні описи і власні спостереження та враження. Не тільки історичні документи були джерелами літописця, а й народні легенди, перекази, приказки та прислів’я, якими пересипана мова твору. Оповідання Величка про подвиги Сірка, козацькі походи в Крим, татарський напад на Січ, про Хмельницького і Барабаша засвідчують неабиякий літературний хист літописця, як, до речі, і своєрідна, відмінна від канонічної, інтерпретація ним біблійних сюжетів про Каїна та Авеля, Вавилонську вежу, Йосипа та його братів, царя Соломона, Содом та Гоморру й ін.
У томі 3 описуються події 1687 - 1700 років. Вони названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная» та містять значну кількість власних спостережень Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії.
Самійло Величко є автором першого систематичного викладу історії української козацької держави, при написанні якого використано значну кількість українських, польських та німецьких джерел, широке коло документів Генеральної військової канцелярії. Для написання літопису він користувався різними джерелами: народними переказами, іншими козацькими літописами, творами іноземних істориків, архівними документами, листами, реєстрами тощо. Автентичність численних документів, наведених у літописі, істориками не заперечується; частина з них відома й з інших джерел.
С. Величко заглиблюється в козацькі літописання, студіює віршовану книгу польського автора Самуїла Твардовського «Війна домова», праці німецького автора, історика Самуїла Пуфендорфія і діаріуша Самійла Зорки, писаря та секретаря Хмельницького. Джерелами Величкової праці стали твори не лише «трьох Самійлів», а й інших авторів, документи, акти, універсали, іменні реєстри, топографічні описи і власні спостереження та враження. Не тільки історичні документи були джерелами літописця, а й народні легенди, перекази, приказки та прислів’я, якими пересипана мова твору. Оповідання Величка про подвиги Сірка, козацькі походи в Крим, татарський напад на Січ, про Хмельницького і Барабаша засвідчують неабиякий літературний хист літописця, як, до речі, і своєрідна, відмінна від канонічної, інтерпретація ним біблійних сюжетів про Каїна та Авеля, Вавилонську вежу, Йосипа та його братів, царя Соломона, Содом та Гоморру й ін.
У томі 3 описуються події 1687 - 1700 років. Вони названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная» та містять значну кількість власних спостережень Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії.
Самійло Величко є автором першого систематичного викладу історії української козацької держави, при написанні якого використано значну кількість українських, польських та німецьких джерел, широке коло документів Генеральної військової канцелярії. Для написання літопису він користувався різними джерелами: народними переказами, іншими козацькими літописами, творами іноземних істориків, архівними документами, листами, реєстрами тощо. Автентичність численних документів, наведених у літописі, істориками не заперечується; частина з них відома й з інших джерел.
С. Величко заглиблюється в козацькі літописання, студіює віршовану книгу польського автора Самуїла Твардовського «Війна домова», праці німецького автора, історика Самуїла Пуфендорфія і діаріуша Самійла Зорки, писаря та секретаря Хмельницького. Джерелами Величкової праці стали твори не лише «трьох Самійлів», а й інших авторів, документи, акти, універсали, іменні реєстри, топографічні описи і власні спостереження та враження. Не тільки історичні документи були джерелами літописця, а й народні легенди, перекази, приказки та прислів’я, якими пересипана мова твору. Оповідання Величка про подвиги Сірка, козацькі походи в Крим, татарський напад на Січ, про Хмельницького і Барабаша засвідчують неабиякий літературний хист літописця, як, до речі, і своєрідна, відмінна від канонічної, інтерпретація ним біблійних сюжетів про Каїна та Авеля, Вавилонську вежу, Йосипа та його братів, царя Соломона, Содом та Гоморру й ін.
У томі 3 описуються події 1687 - 1700 років. Вони названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная» та містять значну кількість власних спостережень Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії.
Лѣтопись событій въ Югозападной Россіи въ XVII-мъ вѣкѣ
/ сост. Самоилъ Величко, бывшій канцеляристъ канцеляріи Войска Запорожскаго, 1720 ; изд. Времен. комис. для разбора древнихъ актовъ. - Кіевъ : Въ Лито-Тип. заведеніи Іосифа Вальнера, 1855. - ХІІ, 568 с. - Назва на авантит. : Летопись Самоила Величка. 1855 : Т. 3
Authors and responsible: Величко, Самуїл
Amount: 12 мб
Опубліковано: 2025-02-28
Самійло Величко є автором першого систематичного викладу історії української козацької держави, при написанні якого використано значну кількість українських, польських та німецьких джерел, широке коло документів Генеральної військової канцелярії. Для написання літопису він користувався різними джерелами: народними переказами, іншими козацькими літописами, творами іноземних істориків, архівними документами, листами, реєстрами тощо. Автентичність численних документів, наведених у літописі, істориками не заперечується; частина з них відома й з інших джерел.
С. Величко заглиблюється в козацькі літописання, студіює віршовану книгу польського автора Самуїла Твардовського «Війна домова», праці німецького автора, історика Самуїла Пуфендорфія і діаріуша Самійла Зорки, писаря та секретаря Хмельницького. Джерелами Величкової праці стали твори не лише «трьох Самійлів», а й інших авторів, документи, акти, універсали, іменні реєстри, топографічні описи і власні спостереження та враження. Не тільки історичні документи були джерелами літописця, а й народні легенди, перекази, приказки та прислів’я, якими пересипана мова твору. Оповідання Величка про подвиги Сірка, козацькі походи в Крим, татарський напад на Січ, про Хмельницького і Барабаша засвідчують неабиякий літературний хист літописця, як, до речі, і своєрідна, відмінна від канонічної, інтерпретація ним біблійних сюжетів про Каїна та Авеля, Вавилонську вежу, Йосипа та його братів, царя Соломона, Содом та Гоморру й ін.
У томі 3 описуються події 1687 - 1700 років. Вони названі «Повествования летописная с малороссийских и иных отчасти поведениях собранная и зде описанная» та містять значну кількість власних спостережень Величка і ґрунтуються на документах гетьманської канцелярії.
Позначення типу ресурсу
Електронні графічні дані
Примітки про ресурс
Cистемні вимоги: MS IE 8.0 або вищі; Opera 9.0 або вищі; Mozilla Firefox 3.0
Джерело назви: Назва з екрана
Терміни, що використовуються в інтерфейсі цифрових колекцій
Об'єкт - вихідний об'єкт, який описується метаданими.
Це може бути або фізичний об'єкт – оригінал (річ, картина, книга тощо) або цифровий.
Для цифрових музейних колекцій це – оцифрований предмет з музейного фонду, предмет з фонду іншого зібрання,
отриманий до певної експозиції, а також оцифрований оригінал або цифровий ресурс, доступний у глобальній мережі. Примітка. Правові аспекти розміщення об'єкту у цифровій колекції фіксуються у відповідних метаданих.
Оригінал – це фізичний предмет або аудіовізуальний ресурс, якій є оцифрованим для репрезентації у цифрових колекціях
як окремий об'єкт.
Ресурс (веб ресурс) – це цифрова онлайнова репрезентація (подання) оригіналу як об'єкту цифрової колекції.
Це комплекс інформаційних матеріалів, медіа типів ресурсів, метаданих та додаткової інформації, що стосується певного
об'єкту цифрової колекції, має ідентичність, включаючи унікальну адресу ресурсу (URL) і доступний для використання у мережі.
Медіа типи – типи даних, які надаються через мережу Інтернет з застосуванням стандартів MIME і позначаються
встановленими розширеннями файлів.
Digital collections. Цифрова бібліотека Буковінензія=Buсovinensia
